Двоязика Україна: з камерою та без

Україна відтепер, як змія, – двоязика! Такий сьогоднішній результат майже двох місяців спекотної політики. Ще напередодні всі повірили, що скандальний мовний закон зам’ято до осені. Сьогодні його ухвалюють: знову з бійками, знову поспішно, знову не для людей.

Зйомки 5 каналу, Вадим Колесніченко, регіонал:

«Это отрыжка «помаранчевой» власти, потому что в борьбе с русским языком идиоты надеялись, что на выжженной земле вырастет «спивоча украинська мова» – а вырос суржик: украинский и русский».

Перед ухваленням до Верховної Ради завітав головний кабмінівець – Микола Азаров. Про що йшлося і навіщо – невідомо. Нещодавно в особистій розмові з представниками двох інститутів Академії Наук України він зізнався, що не виступить проти другої російської, бо боїться за власне життя. Сьогоднішню ж драматичну мізансцену не прикрасив навіть Володимир Литвин. Засідання вів Адам Мартенюк.

Українська правда, Михайло Чечетов, регіонал:

«Оцените красоту игры. Мы их развели, как котят. Я не знаю, что они будут делать на выборах».

Напередодні у Студії «Свободи слова» на ICTV Володимир Яворівський (бютівець) оцінив:

«Найбільше брешуть після полювання, під час війни і перед виборами»

У відповідь регіоналам опозиція спромоглася пригрозити голодуванням біля Українського дому, звідки їх можуть попросити міліціянти, і пообіцяти скасувати закон після перемоги на парламентських виборах. А оскільки перемога неможлива, а всі регіонали тільки й раді будуть, якщо опозиція зникне, чому б і не з голоду, то всі ці дії з законом про мову абсолютно не пов’язані. 

Українська правда, Лілія Григорович, депутат від НУНС:

«Вони зробили це з порушенням регламенту, розставили своїх мордоворотів, і ухвалили у другому читанні (законопроект про мови) в редакції першого читання».

За даними УНІАН, «За» проголосували 187 народних депутатів з Партії регіонів, двоє від НУ-НС, 25 комуністів, двоє від Народної партії, шестеро з групи «Реформи заради майбутнього» і 12 позафракційних депутатів.

Закон про мову покликаний нібито захищати мови нацменшин. Однак ні для кого не є секретом, що він впроваджує російську як другу. Ще в травні на зауваження про те, чи вчитиме чиновництво Криму кримськотатарську мову, яка має набрати права регіональної після впровадження закону, відповідь від комуністів була прозорою: Навіщо? Адже є російська!

 Детальніше – у сюжеті на ICTV, який розлого розкрив цю тему, як завжди, перший.

http://fakty.ictv.ua/ua/index/view-media/id/16818  

Що треба, аби ваша дитина відпочила за кордоном

Відкрити кордони для дитини – завдання самих батьків. Причому значно складніше, ніж виїхати самому. Насамперед паперова бюрократія, черги, потреба відпрошуватися з роботи і оформляти документи за кілька місяців до виїзду. Про основні документи начальник Голосіївського ОВІРу сам розповідати відмовляється. Натомість, дає завдання задовольнити журналістів Юлії Мусташ, прес-секретареві районного МВС та телеведучій. Розмова, на жаль, скидається на театральний фарс, однак, очевидно, посадовиця впевнена в колегіальній етиці. Це єдине за 4 роки роботи інтерв’ю, де співрозмовниця вимагає тримати перед очима папірець з переліком документів: мовляв, вона добре знайома з «суфлером». Видно, не так добре з правилами інтерв’ю та темою, за якою ми приїхали.

Отож, аби відпочити зі своїм неповнолітнім чадом в іншій країні, достатньо вписати його в закордонний паспорт одного з батьків. Після 5 років – вклеївши фото. Якщо дитина подорожує, приміром, з мамою, то батько обов’язково має надати дозвіл, завірений нотаріусом. Відвідати службовця повинні обоє батьків разом.

Схема начебто проста, однак через проблеми з документами за цей рік прикордонники не пропустили вже 1844 дитини.

«Основні з причин – це відсутність вікового фото 5-річного віку в одному з паспортних документів одного з батьків, відсутність нотаріальної згоди одного з батьків, або ж відповідні помилки в нотаріальній згоді», - розповідає начальник окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Сергій Мул.

Пані Оксана з батьком доньки цього разу до нотаріуса йтиме двічі. Адже 10-річна Марта в Туреччину їхатиме з бабусею. Спочатку оформляють згоду на проїзний документ, пізніше – дозвіл на виїзд з України. Усі документи обійдуться майже в 700 грн. Їх жінка вже робить півтора місяця, треба відпроситися з роботи, вистояти черги і потрапити в години прийому. Приміром, в управлінні реєстрації забрати документ можна тричі на тиждень: по кілька годин в робочий час. Телефоном жінці сказали, що обов’язкова ще й довідка з ЖЕКу. Однак в ОВІРі нічого про це не чули. І цього разу з камерою документи вона здала швидко і без цього документа.

«В моєї знайомої теж схожа ситуація, вона прописана в одному місці, тато в іншому, вона приїхала в ОВІР з усіма документами окрім довідки з ЖЕКу. В неї ці документи навіть не взяли, сказали, що немає документа, який засвідчує, де прописана дитина. Вона просто дала хабаря і в неї взяли ці документи», - розповідає киянка Оксана.

Довідка з ЖЕКу, яку можна теж чекати тижнями, не потрібна, якщо є згода на проїзний документ із нотаріально завіреною печаткою. Однак і в документах, оформлених службовцями, часто бувають помилки. Тоді консульства можуть змусити переробити папери. Марія Олександрівна дає поради, що має бути обов’язково прописано в згоді батьків.

«Що ця людина має в певні терміни, прописані в даній заяві, повернути дитину в Україну, слідкувати за її здоров’ям, брати участь при вирішенні будь-яких проблем у дитини за кордоном. Не повинно бути жодних дій, пов’язаних з всиновленням цієї дитини за кордоном», - розповідає нотаріус Марія Онищенко.

Часто виїхати з дитиною за кордон – завдання марудне. Пройшовши всю канцелярщину, деякі батьки мусять залишати дітей перед самим вильотом. Отож, аби поїхати на відпочинок усією сім’єю, уважно перевіряйте всі документи і починайте робити їх за кілька місяців до від’їзду.